Доброчесність
Доброчесність як комплексна правова категорія поєднує в собі морально-етичні та правові аспекти поведінки посадових осіб, спрямовані на досягнення суспільного блага. У сучасному розумінні доброчесність виходить за межі суто етичної категорії і трансформується у важливий правовий інститут, що визначає стандарти поведінки представників влади та формує довіру суспільства до державних інституцій.
Основні принципи доброчесної поведінки:
- сповідування морально-етичних принципів як у службовій діяльності, так і у повсякденному житті;
- неухильне дотримання прав і свобод людини та юридичних осіб, збалансованості, законності, відповідальності, необхідності та етичності;
- використання свого службового становища виключно з метою виконання службових обов’язків чи у випадках передбачених чинним законодавством України;
- ненадання необґрунтованих переваг та несприяння фізичним або юридичним особам шляхом прийняття управлінських рішень;
- утримання від отримання матеріальних або інших переваг, пільг та інших переваг з використанням службового становища;
- нульова толерантність до корупційних правопорушень.
